ПОРIВНЯЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ ГЕЇВ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ

Неможливо оцiнити реальне становище щодо дотримання рiвноправностi для геїв i лесбiйок в Українi, не порiвнявши його iз станом справ в iнших країнах. Становище людей гомо- i бiсексуальної орiєнтацiї в свiтi дуже рiзниться вiд країни до країни (а часто i в окремо взятiй країнi вiд мiсця до мiсця) - вiд фактiв абсолютно нелюдського поводження, як в країнах войовничого iсламу, до майже чи не повної рiвноправностi, як у Нiдерландах i Скандинавiї. Для України найбiльш важливим уявляється порiвняти внутрiшнє становище з ситуацiєю в країнах Європи - в сусiднiх державах, найбiльш близьких за соцiально-полiтичним розвитком та культурою, i в країнах Захiдної Європи, на входження в спiвтовариство яких спрямована поточна полiтика нашої держави.

Країни Схiдної i Пiвденно-Схiдної Європи

Становище геїв i лесбiйок в країнах колишнього СРСР - Росiї, Бiлорусi, Молдовi, - а також в країнах Пiвденно-Схiдної Європи, таких як Румунiя i Болгарiя, дуже схоже з ситуацiєю в Українi. Специфiка пов'язана з полiтичними, економiчними або культурними особливостями тiєї або iншої країни.

Росiя подiляється в зв'язку з геївськими проблемами (проте, як i в усьому iншому) на двi частини: столичнi Москва i Петербург i все iнше. Тiльки у Москвi i "пiвнiчнiй столицi" реально помiтне геївське життя. Групи ентузiастiв iснують i в провiнцiї, i тут їх становище iстотно нiяк не вiдрiзняється вiд ситуацiї в усiй Українi або Бiлорусi. Однак рiвень життя в росiйських столичних мiстах на порядок вище не тiльки росiйської провiнцiї, а й столичного рiвня сусiднiх так званих слов'янських республiк. Тут зосередженi дуже великi грошi, є великий ринок споживачiв товарiв i послуг, розрахованих на геївську аудиторiю, i, вiдповiдно, iснує досить розвинений геївський бiзнес. Це, насамперед, популярнi московськi i пiтерськi клуби. Iснують також спецiалiзованi турагентства (або ж геївська аудиторiя враховується звичайними агентствами). Москву нерiдко вiдвiдують рiзнi iноземнi знаменитостi-геї, якi привертають увагу широкої публiки - вiд Марка Елмонда i "Пет Шоп Бойз" до геївського хору Лос-Анджелеса. Росiйськi знаменитостi часто висловлюють своє ставлення до гомосексуальностi - дуже рiзноманiтне. Ця тема є модною в ЗМI i посилено експлуатується "модними" журналами, такими як "Птюч" або "Ом". Багато хто з росiян, особливо москвичiв, має можливiсть поїхати за кордон i своїми очима побачити геївське життя в iнших країнах. Серед московської богеми, наприклад, нападами трапляється мода на вiдвiдування Праги або Iбiци - популярних напрямiв геївського туризму. Нарештi, Росiя єдина з країн, що описуються, де є поп-зiрки, якi афiшують свою гомосексуальнiсть (Борiс Моiсєєв i Сєргєй Пєнкiн) i де знайшлася хоч одна вiдома людина, що вiдкрилася як гей широкiй публiцi (колишнiй член уряду, нинi журналiст Андрєй Чєркiзов).

Практично нiякої геївської громадської активностi в Москвi i Петербурзi зараз немає. Продовжують свою дiяльнiсть лише два аматорськi лесбiйськi видання - "Лабрис" у Санкт-Петербурзi та "Остров" у Москвi. Бiльшiсть органiзацiй, що iснували, вичерпавши кошти захiдних спонсорiв i загрузши у взаємному викриттi, тихо згасли. Гучнi витiвки небагатьох геївських активiстiв забулися, а самi вони зайнялися iншими справами. Всi комерцiйнi геївськi видання також практично припинили своє iснування. На тлi загального спаду активностi винятком здається гей-Рунет - в росiйському секторi Iнтернету iснує декiлька непоганих геївських сайтiв, найкращий з котрих є, безумовно, www.gay.ru.

Єдиний полiтик, який пiдтримує (на словах) рiвнiсть для геїв - голова ЛДПР Владiмiр Жирiновський, користується вельми сумнiвною репутацiєю. Влада на мiсцях робить усе, аби протидiяти будь-якiй, крiм комерцiйної, активностi геїв i лесбiйок i не соромиться у виборi засобiв. Демократична мерiя Петербурга в свiй час заборонила проведення в мiстi гей-прайду (без усiляких на те пiдстав). Мерiя Москви так i не зареєструвала Центр "Треугольник", в порушення усiх демократичних принципiв. Популярний московський клуб "Шанс" не так давно зазнав нальоту ОМОПу, в ходi якого поведiнка вартових порядку нагадувала швидше поведiнку iранських вартових iсламської революцiї. У провiнцiї справи йдуть ще гiрше. В Астраханськiй областi мiсцеве управлiння охорони здоров'я вирiшило вести облiк геїв як "групи ризику" по СНIДу, в рiвень з повiями i наркоманами. Загалом, вся вiдмiннiсть Росiї, як звичайно, полягає в її величезних розмiрах i багатствi, що породжує рiзноманiтнiсть ситуацiй i можливостей, якi, однак, реалiзовуються не так вже часто. Суспiльне становище геїв i лесбiйок у масштабах країни останнiм часом (пiсля скасування кримiнального переслiдування за чоловiчий одностатевий секс, першої хвилi геївського активiзму i виникнення гей-бiзнесу) практично нiякого полiпшення не зазнало. Потенцiйною небезпекою є також вплив Росiйської православної церкви, що постiйно посилюється, та її втручання в державнi справи.

Разом з тим, останнiм часом в росiйськiй провiнцiї з'явився цiлий ряд нових iнiцiативних груп, якi наново намагаються органiзувати геївський рух. Варто згадати мурманську органiзацiю "Круг", Омський центр пiдтримки сексуальних меншин "Фаворит", лесбiйську органiзацiю "Единение" (м. Барнаул). Мурманська органiзацiя не зустрiла перешкод з боку мiсцевої влади пiд час своєї реєстрацiї, а ось омський "Фаворит" одержав вiдмову з формулюванням: "Дiяльнiсть громадської органiзацiї, яка скерована на досягнення зазначених цiлей... багатьма громадянами та громадськими органiзацiями буде прийнята як така, що ображає суспiльство в цiлому та порушує усталений моральний устрiй" 1. Щодо законностi дiй державної влади мова не йде.

Особливiсть ситуацiї в Бiлорусi полягає у встановленому там авторитарному режимi правлiння президента Лукашенко. Вiдповiдно, нiякої незалежностi вiд влади там бути не може i геївський рух деяким чином є частиною широкого дисидентського руху. Разом з тим, бiлоруська влада не застосовує занадто жорстких заходiв, оскiльки незадоволенi i так становлять невелику i маловпливову частину суспiльства. Кримiнальне переслiдування геїв було скасоване, але дискримiнацiя процвiтає. Управи на свавiлля все одно знайти неможливо. В Мiнську нещодавно був незаконно позбавлений орендованого примiщення геївський клуб. Єдиний iснуючий зараз клуб для геїв "Маяк" веде напiвпiдпiльне iснування. Мiлiцiя завжди виступає проти будь-яких геївських акцiй. Зараз в Бiлорусi дiє досi незареєстрована Бiлоруська Лiга Лямбда, яка видає малотиражний журнал "Forum Lambda" - проекти пiдтримано захiдними спонсорськими органiзацiями. Ця невелика, але активна група успiшно налагоджує спiвпрацю iз зарубiжними лесбiгеївськими органiзацiями i зумiла в 1999 р. провести перший в Бiлорусi мiжнародний гей-фестиваль. В цьому роцi проведення подiбного фестивалю було фактично зiрвано через протидiю мiсцевої влади. Нею чинився тиск на власникiв клубiв, де повинна була пройти культурна частина прайду, та на директора палацу культури, де пройшов всього один семiнар у рамках прайду. Пiд рiзними приводами органiзаторам прайду було вiдмовлено у примiщеннях.

Геївське життя в Молдовi майже абсолютно непомiтне - ця бiдна i невелика держава з великим вiдсотком сiльського населення страждає вiд усiх можливих пострадянських криз. У 1999 р. уперше в країнi була створена органiзацiя, що має намiр бути "зонтичною" для геївського руху - "ГендерДок-М". Усе це, як звичайно на пострадянському просторi, маскується пiд пропаганду безпечного сексу i боротьбу зi СНIДом. На минулих конференцiях жоден з власне геївських активiстiв не насмiлився навiть назвати своє прiзвище. Разом з тим, Молдова, на вiдмiну вiд сусiдньої культурно близької Румунiї, особливо не чинила опiр тиску з боку Ради Європи i скасувала усi дискримiнацiйнi стосовно геїв положення свого законодавства.

Румунiя i Болгарiя, незважаючи на прямий тиск з боку Ради Європи i Європейського Союзу, зберегли в своєму законодавствi дискримiнацiйнi положення, що стосуються людей гомосексуальної орiєнтацiї. Зовсiм недавно румунська лесбiйка була кинута у в'язницю тiльки за те, що запропонувала iншiй жiнцi зайнятися сексом. Вона зазнала знущань i жорстокого поводження i була вiдпущена (не виправдана, а лише помилувана президентом країни) тiльки завдяки мiжнародному тиску. У Румунiї, згiдно з чинним законодавством, iснування геївської органiзацiї взагалi практично неможливе, а в Болгарiї є геївськi групи i окремi активiсти, але вони тiльки починають свою боротьбу за рiвнi права. Разом з тим, в Болгарiї iснує досить помiтна геївська спiльнота, чому сприяє розвиток курортного i туристичного бiзнесу. Є безлiч невеликих кафе i барiв, популярнi мiсця зустрiчей i т.i. В 2000 р. планується проведення чергової конференцiї Європейського вiддiлення IЛГА в Бухарестi, серед iншого саме з метою заохочення i пiдтримки румунського геївського руху, що зароджується. Приймаючою стороною буде правозахисна румунська геївська органiзацiя ACCEPT. Дуже сильний вплив православної церкви, загальна вiдсталiсть, злиднi i консерватизм цiєї частини Європи роблять саме iснування геїв i лесбiйок дуже важким. Анi суспiльство, нi полiтики, не тiльки не хочуть визнавати їх рiвноправнiсть, але й активно цьому протидiють. Незважаючи на те, що президенти i уряди цих країн усiма силами намагаються полiпшити iмiдж своїх держав в очах Європейського Союзу, куди вони були (явно авансом) названi кандидатами на вступ, нехай i в останню чергу, депутати парламентiв провалюють або спотворюють усi вiдповiднi законодавчi iнiцiативи.

Загалом, можна сказати, що ситуацiя в Українi, принаймнi не гiрше, анiж у її найближчих сусiдiв. Перспективи полiпшення становища геїв i лесбiйок в нашiй країнi, нехай i туманнi, також не виглядають в такому порiвняннi особливо песимiстичними. Щоб зрозумiти, що, швидше всього, чекає Україну в найближчому майбутньому, варто подивитися на ситуацiю в її захiдних сусiдiв - країнах Центральної Європи.

Країни Центральної Європи

Досить близьку групу за рiвнем соцiально-економiчного розвитку i суспiльної свiдомостi складають колишнi центральноєвропейськi держави соцiалiстичного табору i республiки Прибалтики - вiд Естонiї на пiвночi до Словенiї на пiвднi. Їх об'єднує також певний досягнутий рiвень iнтеграцiї в європейське полiтичне i економiчне життя i близькiсть до вступу в Європейський Союз.

Ситуацiя в них характеризується тим, що державна влада i громадська думка вже стiйко виступають за європейську орiєнтацiю, рiвень економiчного добробуту i полiтичної iнтеграцiї дозволяє їхнiм жителям досить вiльно пересуватися по всьому регiону i країнам ЄС, а в бiльшостi країн регiону побудованi загалом мiцна демократiя i засади ринкової економiки. Разом з тим, старше поколiння зберiгає пережитки i соцiалiстичного, i ще довоєнного консервативного традицiоналiстського устрою, економiчнi реформи болюче позначаються на життєвому рiвнi десяткiв мiльйонiв людей, в постсоцiалiстичний час значно посилили свої позицiї церква, нацiоналiстичнi i консервативнi партiї.

З наших захiдних сусiдiв найбiльш успiшна в побудовi ринкової економiки, розвитку громадянських демократичних iнститутiв i найбiльш далеко просунулася в досягненнi рiвноправностi для геїв i лесбiйок, мабуть, Чехiя. Тiльки у цiй країнi з усiх, що розглядаються, геївський рух зумiв налагодити досить ефективну спiвпрацю з державними i полiтичними iнститутами. В результатi, законопроект про запровадження реєстрованого партнерства для гомосексуалiв, хоч i був спочатку провалений в парламентi, все ще стоїть на порядку денному i користується пiдтримкою усiх лiвих i лiберальних партiй (в тому числi i комунiстичної партiї - навiть чеськi комунiсти вже бiльше схожi на своїх захiдних колег, анiж на соратникiв Симоненко чи Зюганова). Держава матерiально допомагала дiяльностi чеської лесбiгеївської органiзацiї SOHO (до речi, єдиної масової органiзацiї такого роду в регiонi).

Несподiвано видiлилася загалом недружня до геїв Угорщина. Офiцiйнi властi несхвально ставляться до дiяльностi декiлькох невеликих лесбiгеївських органiзацiй, найбiльшою з яких є "Masok", але в сферi визнання прав геївських пар Угорщина приєдналася до найдемократичнiших держав свiту. Завдяки рiшенню Конституцiйного Суду, на одностатевих партнерiв була поширена дiя закону про спiвжиття, який надiляє майже рiвними правами з офiцiйним шлюбом неодруженi пари, що мешкають разом. Отямившись, депутати угорського парламенту термiново внесли поправку в закон, яка заборонила геївським парам усиновлення дiтей, але в iншому залишили усе як є.

Становище у Польщi ускладнене сильним впливом католицької церкви. Геї, однак, знайшли впливових союзникiв серед могутнього правозахисного руху, колишнiх дисидентiв, що прийшли до влади, якi зводять до мiнiмуму посягання церкви на втручання в державнi справи. Сам геївський рух у Польщi слабкий i дуже нечисельний. В усiх країнах регiону геї усе ще бояться "виходити з укриття", немає вiдкритих геїв-полiтикiв, суспiльних дiячiв, зiрок поп-культури.

Певнi досягнення i змiни у ставленнi до геїв з боку суспiльства i держави є в Словенiї, найпрозахiднiшiй республiцi колишньої Югославiї. У Словаччинi, Естонiї, Литвi i Латвiї становище мало змiнилося пiсля перших реформ, що пройшли одразу пiсля падiння комунiзму, однак в усiх цих країнах з'явилися геївськi i лесбiйськi громадськi органiзацiї, якi iз змiнним успiхом намагаються привернути увагу до проблем людей гомосексуальної орiєнтацiї. У Латвiї союзником геївських активiстiв виступив державний Центр по дотриманню прав людини, який пiдготував висновок про iснування в країнi дискримiнацiї за ознакою сексуальної орiєнтацiї i висунув розроблений Центром iнформацiї по гомосексуальностi (громадською лесбiгеївською органiзацiєю) законопроект про реєстрацiю одностатевого партнерства на розгляд в парламентський комiтет. Там законопроект був вiдкинутий, але вся ця iсторiя наробила багато галасу i привернула увагу всього латвiйського суспiльства до iснування цих проблем. Дружнi геям депутати сподiваються знову винести це питання на обговорення.

Характерним для розвитку ситуацiї в країнах, що обговорюються, є те, що залучення уваги до проблем, пов'язаних iз гомосексуальнiстю, примушує суспiльство визначитися зi своїм ставленням до цього i висловити свою думку. В комунiстичну епоху цi проблеми просто замовчувалися, а зараз вже неможливо заплющити на них очi i примусити геїв i лесбiйок мовчати. Внаслiдок цього, поряд iз полiпшенням становища гомосексуалiв (наприклад, скасуванням кримiнального переслiдування в колишнiх радянських республiках Прибалтики), появою iнформацiї i видань, присвячених геївським питанням, спостерiгаються змiни i в зворотному напрямi. Так, у реформоване законодавство вводяться положення про однозначну заборону визнання геївських шлюбiв (тодi як ранiше це питання просто нiяк не зачiпалося). Iз зростанням видимостi геїв зростає вiдкрита суспiльна гомофобiя (допоки геї не показуються, немає самого предмета неприязнi) i т.i. В цьому вiдношеннi країни Центральної Європи повторюють, в свою чергу i прискореними темпами, шлях, пройдений захiдноєвропейським суспiльством до визнання рiвноправностi геїв i лесбiйок. Ця рiвноправнiсть ще далеко не досягнута, але саме країни Захiдної Європи, що найбiльш далеко просунулися в цьому вiдношеннi, задають орiєнтири для подальшого розвитку ситуацiї для геїв i лесбiйок в сучасному суспiльствi.

Захiдна Європа

Зрозумiло, Захiдна Європа - вельми строкатий за соцiально-економiчним розвитком та суспiльно-культурними традицiями утвiр. Ставлення до гомосексуальних людей дуже сильно варiює вiд країни до країни, але все ж можна помiтити характернi тенденцiї загального розвитку.

Ще декiлька рокiв тому тiльки п'ять країн пiвнiчної Європи - скандинавськi держави i Нiдерланди - були острiвцем лiбералiзму i толерантностi в свiтi гомофобiї. Саме цi країни ввели у себе iнститут реєстрованого партнерства для геїв i лесбiйок, вперше надiливши одностатевi пари бiльшiстю прав i обов'язкiв шлюбу. Саме цi країни першими законодавчо заборонили, або принаймнi обмежили, дискримiнацiю за ознакою сексуальної орiєнтацiї. Вони i до цього дня залишаються самими просунутими в цьому вiдношеннi, але останнiм часом їх шляхом слiдують все бiльше i бiльше держав Європи i всього свiту.

Нiдерланди впритул пiдiйшли до скасування останнiх дискримiнацiйних положень в законодавствi, якi обмежують права геїв порiвняно з гетеросексуальною бiльшiстю. Пiсля введення пiдготовленого нового закону про шлюб законодавчi права гомосексуалiв у Нiдерландах практично нiчим не будуть вiдрiзнятися вiд прав бiльшостi. Швецiя вирiшила за потрiбне призначити особливого уповноваженого з прав людини, який покликаний стежити за вiдсутнiстю дискримiнацiї за ознакою сексуальної орiєнтацiї на робочому мiсцi. В Данiї глава держави запрошує на офiцiйнi прийоми геївськi пари i визнає статус дружини за одностатевим партнером iноземного посла, а вiдкритий гей стає лiдером великої партiї i виграє вибори в Європарламент. Гомосексуальнiсть в цих країнах нарештi дiйсно стає особистою справою кожного i не є предметом особливого iнтересу або неспокою широкої публiки. Не тiльки лiвi i центристськi, а й багато правих партiй скандинавських країн i Голландiї вважають захист прав людей гомосексуальної орiєнтацiї невiд'ємним завданням демократичної держави. Нещодавно вiдкритий гей був обраний головою столичного комiтету Консервативної партiї Норвегiї. Навiть державнi лютеранськi церкви країн Пiвнiчної Європи обговорюють тему визнання геївського партнерства i введення спецiального церковного обряду для таких шлюбiв.

Iншi держави, такi як Великобританiя, Францiя або Нiмеччина, набагато довше за своїх флегматичних пiвнiчних сусiдiв чинили опiр визнанню рiвноправностi своїх гомосексуальних громадян. Однак зараз геївськi проблеми вже мiцно увiйшли в порядок денний законодавчої, виконавчої i судової влади i стали цiлком звичайною темою в засобах масової iнформацiї.

Побудована на традицiї британська правова система важко пiддається реформуванню, однак зараз лейбористський уряд Тонi Блера прагне усунути залишки дискримiнацiйних положень, пiдтягаючись до нових стандартiв, якi встановлюються Європейською Конвенцiєю з прав людини i практикою Європейського суду з прав людини. У цьому урядi зараз налiчується чотири вiдкритих мiнiстра-гомосексуала i ще декiлька вiдкритих (або викритих) депутатiв засiдає в Палатi общин. Прем'єр-мiнiстр навiть призначив першого вiдкритого гея в Палату лордiв. Ще бiльш радикальнi прогеївськi заходи пропонує третя за розмiрами в країнi Лiберально-демократична партiя. Консервативна партiя, що довгий час була головним противником надання геям i лесбiйкам рiвних прав i що до цього дня залишається оплотом гомофобiї, вимушена була серйозним образом переглянути свою полiтику i врахувати вплив геївського i дружнього геям електорату пiсля своєї поразки на останнiх виборах. Несподiвано виявився цiлий ряд полiтикiв-геїв i всерединi самої Консервативної партiї, аж до того, що один з нинiшнiх її лiдерiв Майкл Портiльо, колишнiй мiнiстр оборони в урядi Маргарет Тетчер, був вимушений визнати одностатевий зв'язок в роки своєї студентської юностi. З'ясувалося, що це викриття анiтрохи не зменшило його популярнiсть серед виборцiв i вiн зараз є одним з можливих претендентiв на пост прем'єр-мiнiстра на майбутнiх виборах. Має шанси на продовження кар'єри також лейбористський полiтик Пiтер Мандельсон, один з найближчих помiчникiв Тонi Блера. Мандельсон знову повернувся у велику полiтику пiсля гучного скандалу з викриттям його гомосексуальностi i зараз займає пост мiнiстра у справах Пiвнiчної Iрландiї. В англiканськiй церквi намiтився серйозний розкол з питання визнання гомосексуальностi прихожан i священикiв. У той час, як глава Церкви Англiї, архiєпископ Кентерберiйський виступає за збереження нинiшнього негативного ставлення, глава Єпископальної церкви Шотландiї, архiєпископ Единбургський, виступає за реформи в церквi.

Францiя встановила власний стандарт, прийнявши так званий Пакт громадянської солiдарностi - новий тип закону про партнерство, вiдмiнний вiд скандинавсько-голландської моделi. Вiн поширюється на будь-якi пари - гомо- або гетеросексуальнi, взагалi не сексуальнi, а, наприклад, дiловi, родиннi або дружнi. Пари, що зареєстрували свої вiдносини згiдно з цим законом, надiляються бiльшiстю прав шлюбу, крiм пов'язаних з усиновленням i вихованням дiтей. Бельгiя прийняла подiбний, хоч i надто вичищений закон. У той час, як Фiнляндiя готує до прийняття законопроект про партнерство за скандинавською моделлю, багато країн, що ранiше не зважувалися на такi радикальнi кроки, розглядають французьку модель як бiльш прийнятну. Нарештi зайнятися усуненням необгрунтованої законодавчої дискримiнацiї i розробити закони про партнерство вирiшили благополучнi Нiмеччина i Швейцарiя. Геї i лесбiйки i ранiше вiдчували себе там далеко не найгiршим чином, але тепер держава вирiшила привести закон у вiдповiднiсть з реальнiстю.

Найбiльш разючою є швидка змiна ситуацiї в традицiйно консервативних i вiдносно вiдсталих околичних католицьких країнах Європи - Iспанiї, Португалiї та Iрландiї. Лише за 5-15 рокiв вони пройшли шлях вiд появи перших геївських iнiцiативних груп до помiтної i швидкозростаючої гей-спiльноти, розробки офiцiйної державної полiтики з питань гомосексуальностi (захист вiд дискримiнацiї на робочому мiсцi, шкiльнi програми тощо), обговорення законопроектiв про партнерство, встановлення контактiв мiж лесбiгеївськими органiзацiями i владою i т.д. Знаменно, що висунений законопроект про геївське партнерство отримав в Iспанiї пiдтримку не тiльки бiльшостi лiвих партiй, а й частини центристських депутатiв, а також партiй нацiональних меншин. Каталонiя вже ухвалила подiбний закон в рамках своєї автономної юрисдикцiї. Це взагалi характерне явище, коли якiсь частини країни йдуть далi, нiж боязкий i консервативний центральний уряд. Якщо держава вагається або не хоче вжити заходiв по надiленню геїв i лесбiйок рiвними правами, то свiй посильний внесок в розв'язання цiєї проблеми, хоч би чисто символiчний, вносить мiсцева влада - провiнцiї Iспанiї, землi Нiмеччини, мiська влада в тiй же Нiмеччинi, Iспанiї, Австрiї, Iталiї.

Єдиною країною Європейського Союзу, яку ще практично не торкнулися подiбнi змiни, залишається Грецiя. Разом з тим, дискримiнацiйнi законодавчi положення зберiгаються у Великобританiї, Австрiї, нерiвне вiдношення до вiйськових-гомосексуалiв спостерiгається в Нiмеччинi. Вияви гомофобiї зустрiчаються в багатьох країнах, аж до таких трагiчних iнцидентiв, як недавнiй вибух бомби в лондонському геївському барi. Треба зазначити, що прем'єр-мiнiстр Тонi Блер i принц Уельський Чарльз визнали своїм обов'язком вiдвiдати мiсце вибуху i виразити своє обурення i спiвчуття його жертвам. Своє спiвчуття виразила i королева Єлизавета, а мiнiстр внутрiшнiх справ обiцяв вжити всiх заходiв по недопущенню подiбного надалi.

Свiй iстотний внесок в змiну ситуацiї вносить Європейський суд з прав людини - орган Ради Європи. На основi його рiшень було в свiй час скасоване кримiнальне переслiдування за чоловiчий гомосексуалiзм у Великобританiї та Iрландiї, а серед недавнiх його найважливiших рiшень було визнання невiдповiдним Європейськiй Конвенцiї з прав людини британської заборони на службу геїв у збройних силах (Великобританiя негайно скасувала цю заборону) i рiшення португальського суду, яке заборонило батьковi - вiдкритому гею - спiлкування зi своєю малолiтньою дочкою. Суд у Страсбурзi однозначно висловився за повну рiвноправнiсть геїв у питаннях виховання дiтей.

Нарештi, положення про боротьбу з дискримiнацiєю за ознакою сексуальної орiєнтацiї, хоч i в максимально обережнiй формi, вперше було включене в мiжнародний договiр, який має важливе значення для подальшого розвитку європейської спiвпрацi. Це новий Амстердамський договiр, що визначає iснування Європейського Союзу в найближчiй перспективi. З цього моменту боротьба за рiвноправнiсть для геїв i лесбiйок в Європi вийшла на новий рiвень.

Примiтки.

1. М. Евсеев. Любовь безнравственна. Фаворит пресс (FP). №2. 2000.


<<< До змісту Читати далі >>>